от те відчуття. за пару хвилин

 належу до касти тих, хто не любить свої уродини.
треба гарно вбратися, тримати рівно спину, а бажано взути обцаси.
але самонавіювання бере гору, і давай собі обдумувати, що було,є і буде. 
20.
...Да Бог с ним, плевать я хотел на их месиво
Покуда мне голодно, значит мне весело
Вся боль впереди, расступись, голь халявная
Эх, рваные джинсы, карманы дырявые (с).

хто я? питав Кант, і я спитаю.
зеленоока, з резусом -5 і -4,75 в очах, з перстенем на правій руці і любов"ю в серці, з малим татуюванням "майї" на правій нозі. пластунка і ревно шукаю стажування в галузі юриспруденції.
блін, та я ше стажист в житті. роблю помилки, але знаю, що то все чернетка. і скручує долоні від думки про білий листок, на якому доведеться писати один єдиний раз. і максимально рівно. без каракуль.
та сміх бере.
я і без каракуль. з дитячих років все збивала-ламала-трощила. вилазила на дерева і засинала в шафах. танцювала з віником і слухала  Nirvana.
було багато мандрів. і кава в Единбурзі, і виноград під балконом Мадриду. втрата дороги в Венеції і дрімота Кракова...і таких "і" багато. барвистих, меланхолійних, смачних.
було багато книг. мудрих, страшних, після прочитання яких вмерти чи женитись хтілось.
було багато листів і адресатів, які їх не отримали.
багато якісних кіно і неякісних цілунків.
багато стоптаних сандаль, запашних фото і доброї музики.
чи я щаслива?
неодмінно.
в мене неоціненна родина з своїми приколами.
в мене найбільш моя любов. пробач, коханий. ти ж знаєш, в нас це максимальний епітет для визначення най-най.
в мене величезна полиця прочитаного і ше більша непрочитаних книг.

 чи я вдячна?
я є і буду повік вдячною. Пласту за те, якою я є зараз. ДМШ № 4 за естетику в кольорі до музики. і Богу за життя.
і березню 2013го за тебе.
... ще 1год і 15хв і прийдуть совіти до Львова в далекому 39му.