Thursday, 3 July 2014
Оленка каже, що втомилась, а я з нею.
якби мене спитали, як б ви описали своє буденне життя, то краснословно про нього опише українська оповідка :" а з дурною головою і ногам нема спокою". і мені осточортів мій мобільний. святе небо, як я хочу на море.
від отого "треба" нудить. добре, що ті мої "асани" ще хребет в рівності тримають.
вчора були в курбасівців на виставі "Диплом" - про сучасну освіту у всій своїй красі. не пробачу собі, що не попросила Сашка, режисера, поставити її перед нашим Ректоратом. не пробачу. емоція після неї - вдячність за страх. Страх перед тим, яким вони насправді все є.
я не знаю чи десь буде ще буде змога її побачити, але як лиш почуєте - обов"язково сходіть. воно того варте. небожителі.
ми по-тихеньку плануємо море. я по-голосному кричу, що я боюсь вступу. а мій Марко став дипломованим юристом.
от так. і, будь ласка, небо і всі стихії, прирівняєте цьогоріч спеціалістів до магістрів. благаю, прошу.
якби мене спитали, як б ви описали своє буденне життя, то краснословно про нього опише українська оповідка :" а з дурною головою і ногам нема спокою". і мені осточортів мій мобільний. святе небо, як я хочу на море.
від отого "треба" нудить. добре, що ті мої "асани" ще хребет в рівності тримають.
вчора були в курбасівців на виставі "Диплом" - про сучасну освіту у всій своїй красі. не пробачу собі, що не попросила Сашка, режисера, поставити її перед нашим Ректоратом. не пробачу. емоція після неї - вдячність за страх. Страх перед тим, яким вони насправді все є.
я не знаю чи десь буде ще буде змога її побачити, але як лиш почуєте - обов"язково сходіть. воно того варте. небожителі.
ми по-тихеньку плануємо море. я по-голосному кричу, що я боюсь вступу. а мій Марко став дипломованим юристом.
от так. і, будь ласка, небо і всі стихії, прирівняєте цьогоріч спеціалістів до магістрів. благаю, прошу.