вреднота

 от так прокинулась нині зранечку, зачалапала на кухню, і так захотілось ділитись з тим всім, що приносить щастя.
 з тими волошками позавчорашніми, з кавником твоїм, обсмальцьованим вогнем і тишею, з кучерявим дівчам, що вчора бігло по Площі, з вдалою піснею, яка окрасила не дуже вдалий день, з новелами Фіцджеральда і суницями з медом.
 колись бувало, так як Твен радив, сідала і бралась описувати усе навколо. і писалось-записувались-словостворюватись.
а зараз оскупіла.
нє, звісно, чуйка на барви і смаки в пса завше була, але оскупіла вам ото писати:)

чи  то ота війна, чи то майже доросле майже 20, чи то професійний фільтр циніка включається.
хто мене там знає.

та хоча. знаю одне. я хочу планувати наше море. 

простіть, любі, не хтіла забирати секунди Ваші на ото нелогічне читання.  нє, не вести мені блогів. не вмію. занадто багато лічного-нєочінь-прілічного  яке хто його зна в якій формі буде правильно викласти.